Спогади мешканців села Башмачка. Томілко Т.П.


https://www.youtube.com/Коновець-Поплавська

Спогади Томилко (Сміюхи) Тамари Пилипівни (1934 року народження) c. Башмачка


Про голод 1932-1933 років знаю зі слів мами та бабусі.  Жили ми в селі Башмачка на центральній вулиці. Сім'я була велика: четверо дітей, мама тато і бабуся, брат і сестра батька. Мама і тато працювали у колгоспі з раннього ранку до пізнього вечора. Отримували за це пайок і трудодні.
Мама розповідала, що на селі діяла бригада активістів, або як на них казали - комнезамівці. Сюди входили Купрієнко Влас Федорович, Буштрук Василина, Удовика Санька та інші. Таких нелюдів ще пошукати треба було. У своїх односельців забирали останнє, проводили обшуки, одним словом, вели боротьбу із "ворогами" радянської влади.
Мій дідусь працював рахівником у колгоспі, об'їжджав на бєдці поля для заміру виконаної роботи. За доносом Купрієнка Парфена Федоровича дідуся звинуватили у знущанні з колгоспоної тварини (ніби-то вдарив коня батогом) . В 1932 році дідуся забрали, і більше ми про нього нічого не чули.
Ходили збирали лободу, курай, виливали ховрахів, пасльон збирали, зерня з абрикос. зерно все вивозили, щоб не було спокуси для голодаючих.
Зі слів бабусі та мами знаю, що померлих від голоду ховали внизу біля течії (біля сучасного продуктового магазину на вул. Кірова).

Немає коментарів:

Дописати коментар