https://www.youtube.com/Коновець-Поплавська
Башмачка
– це велике стародавнє село, що
розкинулось на пагорбах і вздовж балок. Чудові краєвиди та родюча земля
притягують сюди населення, чисельність
якого навіть зросла у порівнянні з 1989 роком. Наразі тут налічуються 593 двори, в яких проживають приблизно 1475 мешканців, з них 67 дошкільнят, 130 школярів та 670 пенсіонерів.
Приросту
людності сприяють також налагоджені
інфраструктура та транспортний зв'язок.
В селі є практично все для забезпечення нормальної
життєдіяльності як дітям, так і дорослим.
Працює школа (187 дітей), яка надає повну загальну середню освіту. Башмачанський
дошкільний навчальний заклад „Ромашка” відчинив свої двері ще в 1968 році.
Нещодавно сільська рада провела тут капітальний ремонт першого поверху, відремонтувала
дах, двері, виконала благоустрій
території. У двох групах тут виховуються
48 діточок.
Також в Башмачці працює поштове
відділення, 8 торгівельних закладів (п’ять
продовольчих і два господарчих).
Свіжим молоком та сиром селян
забезпечують біля ста корів, для яких є достатньо луків та пасовиськ.
Наразі
КП Башмачанської сільради "Господар" обговорює питання по вивозу сміття та
відкриття пункту вторинної сировини з
Дніпровськими фірмами. За адміністративними послугами доводиться їздити у
Солоне, але це не проблема, бо автобус курсує 5 раз на день по маршруту
Башмачка-Солоне-Дніпро. Дорога до траси Запоріжжя-Дніпро задовільної
якості. У Башмачці зареєстровано кілька
десятків підприємств та організацій. Найбільші
- СТОВ "АГРОС"
(вирощення зернових та технічних рослин – пшениці, кукурудзи, ячменя,
рапсу), ТОВ
"СОНЯЧНЕ" (сади і зернові,
овочі, фрукти, ягоди), ТОВ
НВП "Перспектива-1".
Також функціонують багато одноосібних фермерських господарств. Та
значна частина працездатного населення все ж таки їздить на роботу у місто.
Якщо здоров’я погіршиться, то
є можливість звернутися до фельдшерсько-акушерського пункту, а найнеобхідніші
ліки придбати у аптеці. Складніші лікування чи обстеження здійснюються у районній лікарні, яка розташована у Солоному.
Є чим зайняти і вільний час. Будинок культури регулярно провадить різноманітні культурні заходи. Так, 2 березня 2019 року
тут навіть виступала Національна
заслужена капела бандуристів ім. Г. Майбороди. Вже тричі приїздив Ансамбль бандуристів “Журавочка” з Дніпра, останнього разу до них приєднався
чудовий колектив гітаристів “Мeридіан». Артисти відзначають, що башмачани – вдячні
слухачі та зацікавлені глядачі. Плекають тут і свої таланти. Театр
мініатюр «Гуморина» виступає з 1997 року, організуються літературні
вечори, працюють вокальні та хореографічні гуртки для дітей та дорослих.
Башмачанська сільська
бібліотека за відсутністю музею, взяла на себе збір та зберігання матеріалів про історію села і
воїнів АТО, спогади односельчан.
Найближча
церква помісної Православної церкви України (храм Покрови Пресвятої Богородиці) знаходиться у Солоному. Та наступного
року планується відкриття храму святого Владислава ПЦУ поближче
– у Любимівці.
Чудова природа, історичні пам’ятки Башмачки приваблюють туристів, і вже зараз туди курсують
екскурсійні автобуси з Дніпра.
Таким ми приблизно окреслили сучасний стан речей. Начебто і
проблем нема. Живи собі, башмачанин, та
радій. Та проблеми є, як і у кожній громаді.
Влітку не завжди вистачає тиску у водогоні, у зв’язку з чим до вулиці Осипенка та вище не доходить питна вода. Автобусне сполучення – то добре, та ціна за
проїзд кусається: 35 гривень – це не до
автовокзалу, і навіть не до центру Дніпра, а лише до ж/м Тополя, краю великого міста. Зайвий раз не накурсуєшься. А туризм має і зворотній бік медалі. Туристи часто лишають за собою сміття, не можуть втриматися,
щоб щось не одскубнути, витоптати чи зламати. Транспорт, що їх привозить, забруднює атмосферу і сприяє зношенню дорожнього покриття. До екскурсій з Дніпра «в рамках програми
вихідного дня» є багато питань. Де туристи приймають їжу та задовольняють природні
потреби? Що після себе залишають? Громада
Башмачки має пильно стежити за всім цим і вирішувати, що вона має більше з
туризму – користі чи збитків. А ще краще – взяти справу у свої руки і
організовувати власні екскурсії, які будуть провадитися місцевими краєзнавцями. Тоді і ситуація буде під контролем, та й
копійка піде в свою кишеню.
Більш
того, життя не стоїть на місті і підкидає
нові виклики. Голова Башмачанської сільради Микола Селін в розмові висловив думку, що було б добре, якби нагальні питання розв’язувалися гуртом, а кожен
башмачанин відчував себе відповідальною частинкою громади і охоче долучався до спільних справ. Ця думка дуже доречна. Може через те, що значна частина працездатного населення заробляє на життя поза межами села і
більшість часу відсутня у місті
проживання, то і почуваються вони трохи відсторонено від загальних справ. Це,
звичайно, не сприяє єднанню, для якого має бути якась платформа. Як на мене, що не
вистачає башмачанам, так це затишної кав’ярні, де люди мали б можливість поспілкуватися, зустрітися за домовленістю чи випадково, обмізкувати
за кавою якусь справу, обговорити актуальну
інформацію, надруковану у газеті
«ВПЕРЕД» тощо.
А
обговорювати є що. По-перше, прийдешню земельну реформу і те яким чином і у який
спосіб вона може бути проведена. Бо
гіркий досвід підказує, що в Україні часто те, що називається реформою, виливається
в перерозподіл власності. Родюча земля – це єдине багатство, що в нас лишилося.
Якщо дозволять концентрувати землю в одних руках, та ще й іноземцям, то при тому, як працюють наші
контрольні органи, то наші землі будуть
виснажуватися технічними культурами на
експорт. Голова СФГ "Господар", перший
заступник Асоціації фермерів та приватних землевласників Полтавської
області Віктор Галич вважає, що продаж
землі економічно вигідний на сьогоднішній день передусім для олігархів та корупційно-кримінального
капіталу, який хоче легалізувати свої статки. За його думкою, де-факто головними «завданнями» нинішньої
земельної реформи є захоплення стратегічного ресурсу іноземними країнами,
легалізація корупційно-кримінального капіталу й отримання спекулятивного зиску.
По-друге, почався процес децентралізації.
Микільська сільська рада направила звернення до Військової та Башмачанської
сільрад щодо добровільного об’єднання. Ті, порадившись з громадою, погодилися. Наразі йдуть процедури по узгодженню
документів. Добровільне об’єднання - це
мудрий крок, бо з 2020 року воно стане примусовим. Депутат Башмачанської сільради Наталка Мудрак каже, що в громаді існують певні побоювання з приводу того, чи вистачить
коштів новоствореному ОТГ на
фінансування освітніх закладів, чи не призведе це до того, що підліткам доведеться отримувати повну середню освіту у
інших школах далеко від дому. Така непевність очевидно обумовлена тим, що якщо децентралізація 4 роки провадилася за чіткими
правилами, то раптово ці правила змінилися. Раніше фінансове забезпечення ОТГ здійснювалося в
автоматичному режимі, а як буде далі, ніхто не знає. Експерти
висловлюють небезпідставні сумніви
щодо можливості повернення старої
практики ручного керування виділення коштів.
У мешканців Башмачки є потенціал, та небагато часу, щоб
упоратися з поточними проблемами та майбутніми викликами. Як сказав під час третьої конференції
партнерів DOBRE «Стратегічний розвиток та інвестиції» заступник
Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав
Негода: «Лише
енергія людей є гарантією того, що громада буде цікавою для бізнесу,
привабливою для туристів і, що найголовніше – там хотітиметься жити і працювати».
Ірина Коновець-Поплавська,
громадський кореспондент
Немає коментарів:
Дописати коментар